1. Словник української мови в 11 томах

напівзабуття

НАПІВЗАБУТТЯ́, я́, с. Стан, близький до забуття.

Іноді він [хлопчик] легенько ворушив пальцями, але більше був у напівзабутті (Коп., Земля.., 1957, 96);

З напівзабуття її вивели стривожені голоси пасажирів (Збан., Між.. людьми, 1955, 56).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напівзабуття — напівзабуття́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. напівзабуття — див. сон Словник синонімів Вусика
  3. напівзабуття — -я, с. Стан, близький до забуття. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. напівзабуття — НАПІВЗАБУТТЯ́, я́, с. Стан, близький до забуття. З напівзабуття її вивели стривожені голоси пасажирів (Ю. Збанацький); Іноді він [хлопчик] легенько ворушив пальцями, але більше був у напівзабутті (О. Копиленко). Словник української мови у 20 томах