1. Словник української мови у 20 томах

нараджуватися

НАРА́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАРА́ДИТИСЯ, джуся, дишся, док., діал.

1. Радитися.

Забули хлопці про дерев'яну дубову шаблю, стали тепер нараджуватися, що робити з тим сліпим патроном (С. Ковалів);

Люди вислухали сеї промови і попросили пана зачекати хвилечку. Вони вийдуть на гумно, нарадяться і дадуть відповідь (І. Франко).

2. Змовлятися.

Всі [школярі] співали так, немов зарані нарадились когось передражнювати (С. Васильченко);

В одного багатого було два наймити. Роблять ото вони, як воли, а їсти – хліб сухий та вода .. От і нарадилися наймити: темної ночі провчити багатія (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нараджуватися — нара́джуватися дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. нараджуватися — Радитися, радити раду, флк. думати-гадати; змовлятися. Словник синонімів Караванського
  3. нараджуватися — -уюся, -уєшся, недок., нарадитися, -джуся, -дишся, док., діал. 1》 Радитися. 2》 Змовлятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нараджуватися — ДОМО́ВИТИСЯ з ким (у попередніх розмовах, переговорах досягти певної згоди, вирішити щось), УМО́ВИТИСЯ (ВМО́ВИТИСЯ), ЗМО́ВИТИСЯ, ДОМО́ВИТИ кого, що, ДОГОВОРИ́ТИСЯ, ЗГОВОРИ́ТИСЯ, ПОГО́ДИТИСЯ, ЗГО́ДИТИСЯ рідше, ЗЛА́ДИТИСЯ розм., ПОЛАДНА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  5. нараджуватися — НАРА́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАРА́ДИТИСЯ, джуся, дишся, док., діал. 1. Радитися. Забули хлопці про дерев’яну дубову шаблю, стали тепер нараджуватися, що робити з тим сліпим патроном (Ков., Світ.. Словник української мови в 11 томах