1. Словник української мови в 11 томах

нараджуватися

НАРА́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАРА́ДИТИСЯ, джуся, дишся, док., діал.

1. Радитися.

Забули хлопці про дерев’яну дубову шаблю, стали тепер нараджуватися, що робити з тим сліпим патроном (Ков., Світ.., 1960, 160);

Люди вислухали сеї промови і попросили пана зачекати хвилечку. Вони вийдуть на гумно, нарадяться і дадуть відповідь (Фр., III, 1950, 295).

2. Змовлятися.

В одного багатого було два наймити. Роблять ото вони, як воли, а їсти — хліб сухий та вода.. От і нарадилися наймити: темної ночі провчити багатія (Україна.., І, 1960, 51);

Всі [школярі] співали так, немов зарані нарадились когось передражнювати (Вас., І, 1959, 101).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нараджуватися — нара́джуватися дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. нараджуватися — Радитися, радити раду, флк. думати-гадати; змовлятися. Словник синонімів Караванського
  3. нараджуватися — -уюся, -уєшся, недок., нарадитися, -джуся, -дишся, док., діал. 1》 Радитися. 2》 Змовлятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нараджуватися — НАРА́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАРА́ДИТИСЯ, джуся, дишся, док., діал. 1. Радитися. Забули хлопці про дерев'яну дубову шаблю, стали тепер нараджуватися, що робити з тим сліпим патроном (С. Словник української мови у 20 томах
  5. нараджуватися — ДОМО́ВИТИСЯ з ким (у попередніх розмовах, переговорах досягти певної згоди, вирішити щось), УМО́ВИТИСЯ (ВМО́ВИТИСЯ), ЗМО́ВИТИСЯ, ДОМО́ВИТИ кого, що, ДОГОВОРИ́ТИСЯ, ЗГОВОРИ́ТИСЯ, ПОГО́ДИТИСЯ, ЗГО́ДИТИСЯ рідше, ЗЛА́ДИТИСЯ розм., ПОЛАДНА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови