нарахований
НАРАХО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до нарахува́ти.
У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти (з мови документів);
// нарахо́вано, безос. пред.
– От мені нараховано сім тисяч карбованців додаткової оплати (В. Кучер);
// у знач. прикм.
Надто високий норматив нарахувань на заробітну плату не лише збільшує податкове навантаження суб'єктів господарювання, але й зменшує розмір нарахованої заробітної плати або змушує підприємців іти в тінь, уникаючи таким чином сплати цих нормативів (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нарахований — нарахо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- нарахований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до нарахувати. || нараховано, безос. присудк. сл. Нарахована заробітна плата — розрахована бухгалтерією організації, підприємства заробітна плата працівника за певний період часу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нарахований — НАРАХО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до нарахува́ти. Усі нараховані трудодні повинні бути обов’язково затверджені загальними зборами колгоспників (Рад. Укр., 4.III 1949, 2); //нарахо́вано, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах