1. Словник української мови в 11 томах

нарахований

НАРАХО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до нарахува́ти.

Усі нараховані трудодні повинні бути обов’язково затверджені загальними зборами колгоспників (Рад. Укр., 4.III 1949, 2);

//нарахо́вано, безос. присудк. сл.

— От мені нараховано сім тисяч карбованців додаткової оплати (Кучер, Трудна любов, 1960, 462).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нарахований — нарахо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. нарахований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до нарахувати. || нараховано, безос. присудк. сл. Нарахована заробітна плата — розрахована бухгалтерією організації, підприємства заробітна плата працівника за певний період часу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нарахований — НАРАХО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до нарахува́ти. У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти (з мови документів); // нарахо́вано, безос. пред. – От мені нараховано сім тисяч карбованців додаткової оплати (В. Словник української мови у 20 томах