1. Словник української мови в 11 томах

нараховувати

НАРАХО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., НАРАХУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех.

1. Рахуючи, визначати число, кількість кого-, чого-небудь.

Ходили нині до Кучук-Узеню.. Хати без дахів скупчені, приліплені одна до другої, одна над другою. Я нарахував 11 поверхів (Коцюб., III, 1956, 146);

[Свічка:] Виявлено скупчення. танків, нарахували сто п’ятдесят машин (Корн., II, 1955. 42).

2. тільки, недок. Мати в собі, в своєму складі яку-небудь кількість кого-, чого-небудь.

Наше село нараховує п’ятдесят одну хату (Ю. Янов., І, 1958, 307);

Партизанський загін Руднєва нараховував два десятки людей (Шер., Молоді месники, 1949, 20).

3. бухг. Записувати на чий-небудь рахунок.

На бухгалтері по штату Ці обов’язки лежать — Нараховувать зарплату Й на листи відповідать (Біл., Зигзаг, 1956. 38);

В колгоспі вирішили нараховувати дояркам диференційовані надбавки до заробітку в залежності від стажу роботи (Хлібороб Укр., 7, 1968, 21).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нараховувати — нарахо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. нараховувати — Налічувати; (мати в собі, що) містити, складатися з чого; (платню) записувати на рахунок <�на конто>. Словник синонімів Караванського
  3. нараховувати — [нараховуватие] -уйу, -уйеиш Орфоепічний словник української мови
  4. нараховувати — -ую, -уєш, недок., нарахувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 Рахуючи, визначати кількість кого-, чого-небудь. 2》 тільки недок. Мати в собі, у своєму складі яку-небудь кількість кого-, чого-небудь. 3》 бухг. Записувати на чий-небудь рахунок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. нараховувати — НАРАХО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., НАРАХУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що. 1. Рахуючи, визначати число, кількість кого-, чого-небудь. Ходили нині до Кучук-Узеню .. Хати без дахів скупчені, приліплені одна до другої, одна над другою. Я нарахував 11 поверхів (М. Словник української мови у 20 томах
  6. нараховувати — СКЛАДА́ТИСЯ з кого-чого (маючи в своєму складі кого-, що-небудь, становити щось, дорівнювати якійсь кількості тощо), НАЛІ́ЧУВАТИ кого, що, НАРАХО́ВУВАТИ кого, що, ОБ'Є́ДНУВАТИ кого, що. Надина бригада складалася переважно з дівчат (Д. Словник синонімів української мови