нарозтвір
НАРО́ЗТВІР, присл., рідко.
Те саме, що на́встіж.
Він злякано подивився на неї, прислухаючись до хати, двері якої були відчинені нарозтвір (М. Стельмах);
Нарозтвір стояли ворота в сараях та по загонах, в конюшнях та в кошарах. Худоба повиходила й бродила по подвір'ю (А. Головко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нарозтвір — наро́зтвір прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
- нарозтвір — див. навстіж Словник синонімів Вусика
- нарозтвір — НАРО́ЗТВІР, присл., рідко. Те саме, що на́встіж. Він злякано подивився на неї, прислухаючись до хати, двері якої були відчинені нарозтвір (Стельмах, І, 1962, 559); Нарозтвір стояли ворота в сараях та по загонах, в конюшнях та в кошарах. Словник української мови в 11 томах