нарозтвір

Значення в інших словниках

1. нарозтвір — наро́зтвір прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
2. нарозтвір — НАРО́ЗТВІР, присл., рідко. Те саме, що на́встіж. Він злякано подивився на неї, прислухаючись до хати, двері якої були відчинені нарозтвір (М. Стельмах); Нарозтвір стояли ворота в сараях та по загонах, в конюшнях та в кошарах. Худоба повиходила й бродила по подвір'ю (А. Головко). Словник української мови у 20 томах
3. нарозтвір — НАРО́ЗТВІР, присл., рідко. Те саме, що на́встіж. Він злякано подивився на неї, прислухаючись до хати, двері якої були відчинені нарозтвір (Стельмах, І, 1962, 559); Нарозтвір стояли ворота в сараях та по загонах, в конюшнях та в кошарах. Словник української мови в 11 томах