1. Словник української мови у 20 томах

наруччя

НАРУ́ЧЧЯ, я, с.

1. заст. Браслет.

Маріора перед дзеркалом обсмикнула рівні широкі рукави тонкої .. сорочки, що за кожним рухом відкривала її .. руки з мідяними та скляними наруччями (М. Коцюбинський);

Ще носили [купці] персні з печатками і розмаїті наруччя коло зап'ястя – це все, щоб похвалитися багатством (П. Загребельний).

2. діал. Оберемок.

Побігла [Параска] до дривітні, .. швидко набрала наруччя дров і побігла до кухні (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наруччя — Оберемок [VI,VII] — стільки, скільки можна покласти на руку; пучок [I] Словник з творів Івана Франка
  2. наруччя — нару́ччя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. наруччя — -я, с. 1》 заст. Браслет. 2》 діал. Оберемок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. наруччя — нару́ччя оберемок (ст): Мали ми в гімназії вчителів, які за кращих умовин, себто в рідній державі, могли б бути окрасою не одного університету. Один із них – це проф. Михайло Тершаковець, шо помер 1978, у Філядельфії. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. наруччя — БРАСЛЕ́Т (прикраса на зап'ясті руки), БРАСЛЕ́ТКА розм. рідше, ЗАП'Я́СТЯ рідше, ОБРУ́ЧКА рідко, НАРУ́ЧЧЯ заст., БРАНЗОЛЕ́ТА діал., БРАНЗОЛЕ́ТКА діал. Євфросина надіває перед дзеркалом сережки й браслет (І. Словник синонімів української мови
  6. наруччя — Нару́ччя, -ччя, -ччю, -ччям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. наруччя — НАРУ́ЧЧЯ, я, с. 1. заст. Браслет. Маріора перед дзеркалом обсмикнула рівні широкі рукави тонкої.. сорочки, що за кожним рухом відкривала її.. руки з мідяними та скляними наруччями (Коцюб., І, 1955, 187). 2. діал. Оберемок. Побігла [Параска] до дривітні,.. Словник української мови в 11 томах