1. Словник української мови у 20 томах

наручні

НА́РУЧНІ, ів, мн., рідко.

Те саме, що нару́чники.

Так рвонув [Устим], що бризнули наручні І тріснули закуті кайдани (А. Малишко);

Катерина слухняно простягла обидві руки вперед, і Янко .. почав накладати наручні на них (Д. Бедзик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наручні — на́ручні множинний іменник рідко Орфографічний словник української мови
  2. наручні — див. кайдани Словник синонімів Вусика
  3. наручні — -ів, мн., рідко. Те саме, що наручники. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. наручні — НА́РУЧНІ, ів, мн., рідко. Те саме, що нару́чники. Так рвонув [Устим], що бризнули наручні І тріснули закуті кайдани (Мал., Книга.., 1954, 77). Словник української мови в 11 томах