наручно
НА́РУЧНО, присл., діал.
Зручно.
Виразні почуття, як і взагалі всяку лірику, заховаю до моменту поетичного настрою, воно якось в ритмі й римі наручніше такі теми опрацьовувати (Леся Українка);
– Нехай пан собі поміркують, де їм лишить на грядки, чи коло дому, чи в полі. – Звісно, що коло дому... ловкий погній... і наручно буде... – вирвався з радою рудий Панас (М. Коцюбинський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наручно — на́ручно прислівник зручно незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
- наручно — присл., діал. З руки, зручно. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наручно — НА́РУЧНО, присл., діал. З руки, зручно. — Нехай пан собі поміркують, де їм лишить на грядки, чи коло дому, чи в полі. — Звісно, що коло дому… ловкий погній… і наручна буде… — вирвався з радою рудий Панас (Коцюб., II, 1947, 391). Словник української мови в 11 томах