наручно

Значення в інших словниках

1. наручно — присл., діал. З руки, зручно. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. наручно — НА́РУЧНО, присл., діал. Зручно. Виразні почуття, як і взагалі всяку лірику, заховаю до моменту поетичного настрою, воно якось в ритмі й римі наручніше такі теми опрацьовувати (Леся Українка); – Нехай пан собі поміркують, де їм лишить на грядки... Словник української мови у 20 томах
3. наручно — НА́РУЧНО, присл., діал. З руки, зручно. — Нехай пан собі поміркують, де їм лишить на грядки, чи коло дому, чи в полі. — Звісно, що коло дому… ловкий погній… і наручна буде… — вирвався з радою рудий Панас (Коцюб., II, 1947, 391). Словник української мови в 11 томах