нарцис

НАРЦИ́С¹, а, ч.

1. Трав'яниста цибулинна рослина з лінійними листками та білими або жовтими запашними квітками.

На його клумбах першими в місті з'являлись нарциси і останніми зникали айстри (В. Собко);

Нарцис, який походить з Південної Європи, спочатку потрапив до Англії (з наук. літ.).

2. Квітка цієї рослини.

Копронідос держав у руці здоровий пучок півонії, нарцисів та тюльпанів (І. Нечуй-Левицький);

Невже ж до вечора люди справді розкуповують всі оті відра нарцисів, фіалок, тюльпанів, конвалій, черемхи? (Ірина Вільде);

* У порівн. Які тонкі й тривожні брови, а щоки, як сумний нарцис... (В. Сосюра).

НАРЦИ́С², а, ч.

1. У давньогрецькій міфології – вродливий юнак, який, побачивши своє відображення у воді, закохався у нього і загинув, за що був перетворений богами у квітку.

2. перен. Самозакоханий юнак, що хизується своєю вродою.

– Пробачте, я щось не збагну, – наморщив лоба прапорщик, – до чого ви... – Ну... як би вам доступніше це пояснити... – протяг Тарас, усе ще десь сподіваючись, що омине його невдячна доля сказати в очі правду цьому самозакоханому Нарцису (Василь Шевчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Нарцис — Нарци́с іменник чоловічого роду, істота ім'я Орфографічний словник української мови
  2. нарцис — -а, ч. 1》 У давньогрецькій міфології – гарний юнак, який закохався у власне відображення у воді та заколов себе через це безнадійне кохання. 2》 ірон. Про самозакоханого чоловіка, юнака, що милується собою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нарцис — нарци́с (грец. νάρκισσος) – рід багаторічних трав’янистих рослин родини амарилісових. Поширений у Середземномор’ї та південній смузі Європи. Деякі види культивують як декоративні. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. нарцис — Багаторічні трав'янисті цибульні рослини родини амарилісових, декоративні та ефіроолійні рослини; культура промислового квітництва, н. несправжній — з поодинокими жовтими квітами (коротка трубкоподібна квітка з хвилястими краями)... Універсальний словник-енциклопедія
  5. нарцис — НАРЦИ́С, а, ч. 1. Трав’яниста цибулинна рослина з лінійними листками та білими або жовтими запашними квітками. На його клумбах першими в місті з’являлись нарциси і останніми зникали айстри (Собко, Скеля.., 1961, 31). 2. Квітка цієї рослини. Словник української мови в 11 томах