нарцисизм
НАРЦИСИ́ЗМ, у, ч.
1. Самозакоханість, самозамилування власною вродою або хизування собою.
Для консолідації позиції українського політикуму щодо євроатлантичної інтеграції передусім необхідно забути про звичний нарцисизм і перейти до практиного трактування конкретних питань (із журн.);
З. Фрейд вважав етноцентризм переорієнтованим вираженням індивідуального нарцисизму (з газ.).
2. Форма статевого збочення, яка полягає у сексуальному задоволенні від споглядання власного тіла і іноді супроводжується мастурбацією.
Діагноз дуже простий: хронічний сентименталізм із нервовою недостатністю плюс некрофільство, нарцисизм і взагалі статева аберація (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me