нарід
НА́РІД, роду, ч., заст.
Те саме, що наро́д.
Затривожився базар .. Тільки щітники уважно розглядали свій крам у скриньках і ще закликали до себе наляканий нарід (М. Хвильовий);
Недоля простягла свою тінь на землю нашу, на нарід наш (О. Довженко);
Деякі [кузки] від страху попадали на землю догори ногами, удаючи, що цілком мертві. Хитрий нарід! (В. Винниченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нарід — Народність, національність, нація, ур. язик; (люди) народ, загал, маси, люд; зн. народець. Словник синонімів Караванського
- нарід — -роду, ч., заст. Те саме, що народ. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нарід — на́рід 1. народ (ст) 2. люди (м, ср, ст): Але й на́роду було на тому зібранні (Авторка); Заходжу до кімнати, а там кобіти заходилися отворяти пляшку шампана! І так, і сяк коло неї, а шампан не піддається. О, то видно, шо нарід хоче забавитися (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- нарід — На́рід, на́роду; звич. наро́д Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- нарід — Нарід, -роду м. = народ. Любить бо нарід наш. Єв. Л. VII. 5. Словник української мови Грінченка