насип
НА́СИП, у, ч.
1. Штучне земляне підвищення.
Ліворуч видно було високий насип (Іван Ле);
Іван в річковій воді вимив ноги, пройшовся по насипу вузькоколійки (С. Чорнобривець).
2. Насипана купа чого-небудь.
Зберігаючи кукурудзу, треба встановити систематичний контроль за її станом, оглядаючи її і вимірюючи температуру в насипі качанів (з наук.-попул. літ.).
3. діал. Напірник.
У ванькирі поміж ліжками, на яких лежали гори перин і подушок у червоних насипах, при столику .. сиділо кілька грушатицьких селян (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- насип — Спідня наволока (в яку насипається пір'я для подушки), напірник [VI,VII] Словник з творів Івана Франка
- насип — на́сип іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- насип — див. горб Словник синонімів Вусика
- насип — [насиеп] -пу, м. (на) -п'і, мн. -пие, -п'іў Орфоепічний словник української мови
- насип — -у, ч. 1》 Штучне земляне підвищення. 2》 Насипана купа чого-небудь. 3》 діал. Напірник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- насип — (землі) наспа, висип Словник чужослів Павло Штепа
- насип — НА́СИП (штучне земляне підвищення продовгастої форми), ВИ́СИП рідше; ВАЛ (довгий і високий насип). Спинитись би на цьому полустанку, з вагона вийти, насипом пройти (Н. Забіла); А в степ широкий, за обрії, тікає висип залізничний (Л. Словник синонімів української мови
- насип — На́сип, -пу, -пові; -сипи, -пів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- насип — НА́СИП, у, ч. 1. Штучне земляне підвищення. Ліворуч видно було високий насип (Ле, Право.., 1957, 115); Іван в річковій воді вимив ноги, пройшовся по насипу вузькоколійки (Чорн., Визвол. земля, 1959, 61). 2. Насипана купа чого-небудь. Словник української мови в 11 томах