1. Словник української мови в 11 томах

насип

НА́СИП, у, ч.

1. Штучне земляне підвищення.

Ліворуч видно було високий насип (Ле, Право.., 1957, 115);

Іван в річковій воді вимив ноги, пройшовся по насипу вузькоколійки (Чорн., Визвол. земля, 1959, 61).

2. Насипана купа чого-небудь.

Зберігаючи кукурудзу, треба встановити систематичний контроль за її станом, оглядаючи її і вимірюючи температуру в насипі качанів (Наука.., 9, 1956, 22).

3. діал. Напірник.

У ванькирі поміж ліжками, на яких лежали гори перин і подушок у червоних насипах, при столику.. сиділо кілька грушатицьких селян (Фр., VIII, 1952, 18).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. насип — Спідня наволока (в яку насипається пір'я для подушки), напірник [VI,VII] Словник з творів Івана Франка
  2. насип — на́сип іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. насип — див. горб Словник синонімів Вусика
  4. насип — [насиеп] -пу, м. (на) -п'і, мн. -пие, -п'іў Орфоепічний словник української мови
  5. насип — -у, ч. 1》 Штучне земляне підвищення. 2》 Насипана купа чого-небудь. 3》 діал. Напірник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. насип — (землі) наспа, висип Словник чужослів Павло Штепа
  7. насип — НА́СИП, у, ч. 1. Штучне земляне підвищення. Ліворуч видно було високий насип (Іван Ле); Іван в річковій воді вимив ноги, пройшовся по насипу вузькоколійки (С. Чорнобривець). 2. Насипана купа чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
  8. насип — НА́СИП (штучне земляне підвищення продовгастої форми), ВИ́СИП рідше; ВАЛ (довгий і високий насип). Спинитись би на цьому полустанку, з вагона вийти, насипом пройти (Н. Забіла); А в степ широкий, за обрії, тікає висип залізничний (Л. Словник синонімів української мови
  9. насип — На́сип, -пу, -пові; -сипи, -пів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)