насит
НА́СИТ, у, ч.
Те саме, що наси́чення.
Немає їм [людям] наситу (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- насит — на́сит іменник чоловічого роду насичення Орфографічний словник української мови
- насит — -у, ч. Те саме, що насичення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- насит — НА́СИТ, у, ч. Те саме, що наси́чення. Словник української мови в 11 томах
- насит — Насит, -ту м. Насыщеніе. Вкинутись... у ту ідольску роскіш, що нема їй ні міри, ні впину, ні наситу. О. 1861. І. Куліш. 317. Словник української мови Грінченка