1. Орфографічний словник української мови

насит

на́сит

іменник чоловічого роду

насичення

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. насит — -у, ч. Те саме, що насичення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. насит — НА́СИТ, у, ч. Те саме, що наси́чення. Немає їм [людям] наситу (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо). Словник української мови у 20 томах
  3. насит — НА́СИТ, у, ч. Те саме, що наси́чення. Словник української мови в 11 томах
  4. насит — Насит, -ту м. Насыщеніе. Вкинутись... у ту ідольску роскіш, що нема їй ні міри, ні впину, ні наситу. О. 1861. І. Куліш. 317. Словник української мови Грінченка