1. Словник української мови у 20 томах

наскоблювати

НАСКО́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАСКОБЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док., чого.

Зчищаючи, зшкрябуючи з поверхні, збирати певну кількість чого-небудь.

Гаврило вмився і втерся жмутком дерев'яних стружок, що їх перед тим наскоблила Віра з цурпалка топольника (І. Багмут).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наскоблювати — наско́блювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. наскоблювати — -юю, -юєш, недок., наскоблити, -лю, -лиш, док., перех. Зчищаючи, зшкрябуючи з поверхні, збирати певну кількість чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наскоблювати — НАСКО́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАСКОБЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док., перех. Зчищаючи, зшкрябуючи з поверхні, збирати певну кількість чого-небудь. Гаврило вмився і втерся жмутком дерев’яних стружок, що їх перед тим наскоблила Віра з цурпалка топольника (Багмут, Щасл. донь.., 1953, 138). Словник української мови в 11 томах