наскок
НА́СКОК, у, ч., розм.
1. Раптовий напад на кого-, що-небудь.
Зібралися бояри до Данила після нічного наскоку на ворога (А. Хижняк);
Під час наскоку кочовиків на давньоруське місто церкву було пограбовано, облачення потрапило до хана і згодом поховане разом із ним (з наук. літ.);
* Образно. Нам зрозумілими стали вічні наскоки моря на острів (М. Коцюбинський);
Шумів ліс од раптового наскоку бурі, закректали дерева, і знов гудуть, гудуть (Ю. Яновський).
2. перен. Грубе звинувачення когось у чому-небудь.
У 1935 р. М. Вавілова звільняють з посади президента ВАСГНІЛ. Наскоки на нього чинили і до цього, але після звільнення вони посилюються (з наук.-попул. літ.).
○ (1) З на́скоку, у знач. присл. – те саме, що на́скоком.
З наскоку тріснув [Турн] булавою По в'язах, великан упав, Об землю вдаривсь головою (І. Котляревський);
[Спичаковський:] Ви, товариші [репортери], звикли все з наскоку, наспіх. Мушу вам сказати, що нема нічого більш шкідливого, ніж хапливість (І. Кочерга).
Значення в інших словниках
- наскок — на́скок іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
- наскок — НАСКІК, набіг, наліт, <�раптовий> напад; мн. НАСКОКИ, зап. нападки. Словник синонімів Караванського
- наскок — -у, ч., розм. 1》 Раптовий напад на кого-, що-небудь. З наскоку — те саме, що наскоком. 2》 перен. Грубе звинувачення когось у чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наскок — див. наскакувати Словник чужослів Павло Штепа
- наскок — НА́ПАД (дії, спрямовані проти кого-, чого-небудь з метою заподіяння шкоди, загарбання території тощо); АГРЕ́СІЯ (напад однієї держави на іншу); НАЛІ́Т, НА́СКОК (раптовий стрімкий напад); НАБІ́Г, НАЇ́ЗД заст. Словник синонімів української мови
- наскок — НА́СКОК, у, ч., розм. 1. Раптовий напад на кого-, що-небудь. Зібралися бояри до Данила після нічного наскоку на ворога (Хижняк... Словник української мови в 11 томах