наслати

НАСЛА́ТИ¹ див. насила́ти.

НАСЛА́ТИ² див. настила́ти¹.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наслати — насла́ти 1 дієслово доконаного виду настелити насла́ти 2 дієслово доконаного виду надіслати, послати Орфографічний словник української мови
  2. наслати — I див. насилати. II див. настилати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наслати — НАСТИЛА́ТИ (НАСТЕЛЯ́ТИ) (щільно кладучи й закріплюючи дошки, колоди, плити тощо, робити настил — підлогу, кладку, міст і т. ін.), СТЕЛИ́ТИ (СЛА́ТИ), МОСТИ́ТИ, НАМО́ЩУВАТИ, ВИМО́ЩУВАТИ (перев. про кладку, гать і т. ін.). — Док. Словник синонімів української мови
  4. наслати — Насла́ти, -стелю́, -сте́леш, -стелють але настели́ти, -стелю́, -сте́лиш, -сте́лять насла́ти, -шлю́, -шле́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. наслати — НАСЛА́ТИ¹ див. насила́ти. НАСЛА́ТИ² див. настила́ти. Словник української мови в 11 томах
  6. наслати — Наслати см. насилати. Словник української мови Грінченка