насмарувати

НАСМАРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що, кого, діал.

Намастити, натерти.

Госія обіллєш гарненько І натреш його міцненько, Змажеш голову жовтком, Милом насмаруєш тіло, Щіткою начухай сміло, – Будеш славним банником (І. Франко);

Хвилину подумав [о. Іоан], взяв шматок житнього хліба, насмарував маслом (О. Назарук);

– Що людина ще потрібує більше? Випив, закусив, пісню затягнув. Насмаруй ту свою машину! Бач хрипить, як люципер (У. Самчук).