1. Словник української мови у 20 томах

насміхати

НАСМІХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., рідко.

Те саме, що насміха́тися.

Козаки з отамана Матяша насміхали (з думи);

Татарин його [козака] озирає, З його насміхає (А. Кащенко);

* Образно. Летить [Вітер], гуде, свище, Снігом хати обкидає, 3 людей насміхає (П. Тичина).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. насміхати — насміха́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. насміхати — див. ГЛУЗУВАТИ; насміватися; дк. НАСМІЯТИСЯ, висміяти, осміяти. Словник синонімів Караванського
  3. насміхати — -аю, -аєш, недок., рідко. Те саме, що насміхатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. насміхати — НАСМІХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., рідко. Те саме, що насміха́тися. Козаки з отамана Матяша насміхали (Укр.. думи.., 1955, 14); *Образно. Летить [Вітер], гуде, свище. Снігом хати обкидає, 3 людей насміхає (Тич., І, 1957, 49). Словник української мови в 11 томах
  5. насміхати — Насміха́ти, -ха́ю, -єш гл. Насмѣхаться. Стали з їх сусіди насміхати. Мет. 348. Словник української мови Грінченка