1. Словник української мови у 20 томах

настачитися

НАСТА́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., тільки 2 ос. одн., розм.

Те саме, що наста́чити.

[Петро:] На усіх чужих, правду кажучи, і не настачишся, а своїм можна б запомогти (Панас Мирний);

– Вони [коти] такі жаднюги, що й чорта б з'їли. Бичків їм не настачишся (Ю. Збанацький);

У розпалі жнив рук робочих не настачишся, і вихідних від сьогодні вже не буде аж до обжинкових свят (Микита Чернявський);

Я .. мудрував, підраховував, чи настачишся друкованих на Монетнім дворі папірців (В. Дрозд);

Ох, які усі ми генії, не настачишся вінків. Тільки що ж це там за постаті, там, у далечі віків? (Л. Костенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. настачитися — наста́читися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. настачитися — -чуся, -чишся, док., розм. Те саме, що настачити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. настачитися — НАСТА́ЧИТИ чого (заготувати, запасти в потрібній, достатній кількості); НАСТА́ЧИТИСЯ розм., НАБРА́ТИСЯ розм., НАГОТУВА́ТИСЯ (НАГОТО́ВИТИСЯ) рідше (звичайно в сполуч. з не або в питальних конструкціях риторичного характеру зі сл. хіба, де тощо). — Недок. Словник синонімів української мови
  4. настачитися — НАСТА́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., розм. Те саме, що наста́чити. [Петро:] На усіх чужих, правду кажучи, і не настачишся, а своїм можна б запомогти (Мирний, V, 1955, 184); — Вони [коти] такі жаднюги, що й чорта б з’їли. Бичків їм не настачишся (Збан., Мор. чайка, 1959, 33). Словник української мови в 11 томах
  5. настачитися — Настачитися, -чуся, -чишся гл. = настачити. Прядева на вірьовки не настачишся. Стор. МПр. 81. Словник української мови Грінченка