настачитися
наста́читися
дієслово доконаного виду
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- настачитися — -чуся, -чишся, док., розм. Те саме, що настачити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- настачитися — НАСТА́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., тільки 2 ос. одн., розм. Те саме, що наста́чити. [Петро:] На усіх чужих, правду кажучи, і не настачишся, а своїм можна б запомогти (Панас Мирний); – Вони [коти] такі жаднюги, що й чорта б з'їли. Бичків їм не настачишся (Ю. Словник української мови у 20 томах
- настачитися — НАСТА́ЧИТИ чого (заготувати, запасти в потрібній, достатній кількості); НАСТА́ЧИТИСЯ розм., НАБРА́ТИСЯ розм., НАГОТУВА́ТИСЯ (НАГОТО́ВИТИСЯ) рідше (звичайно в сполуч. з не або в питальних конструкціях риторичного характеру зі сл. хіба, де тощо). — Недок. Словник синонімів української мови
- настачитися — НАСТА́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., розм. Те саме, що наста́чити. [Петро:] На усіх чужих, правду кажучи, і не настачишся, а своїм можна б запомогти (Мирний, V, 1955, 184); — Вони [коти] такі жаднюги, що й чорта б з’їли. Бичків їм не настачишся (Збан., Мор. чайка, 1959, 33). Словник української мови в 11 томах
- настачитися — Настачитися, -чуся, -чишся гл. = настачити. Прядева на вірьовки не настачишся. Стор. МПр. 81. Словник української мови Грінченка