настежінь

НА́СТЕЖІ́НЬ, присл., діал.

Навстіж.

[Князь:] Брама настежінь Розчинена була! (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. настежінь — див. настеж. Великий тлумачний словник сучасної мови