1. Словник української мови у 20 томах

настелений

НАСТЕ́ЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до настели́ти.

Ударила [щука] хвостом об воду – став такий міст, що й у царя нема такого: палі срібні, .. а поміст склом настелений (з казки);

Біля берега стояв пором – два великих човни з настеленими на них дошками (О. Донченко);

На березi, звiдки по човнах настелений був мiст через Золотий Рiг, стояли .. патрiарх з духiвництвом, єпарх города, патрикiї, члени сенату (С. Скляренко);

Двері на судно навстіж, трап настелений, усе ніби припрошує: заходь, хлопче, якщо хочеш вирушити в рейс... (О. Гончар);

// насте́лено, безос. пред.

Два великі ліжка [у хаті], на яких настелено подушок і перин майже до висоти людського зросту (Н. Сняданко);

Панський каретний сарай було перетворено в клуб, настелено сцену (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. настелений — насте́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. настелений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до настелити. || настелено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. настелений — НАСТЕ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до настели́ти. Ударила [щука] хвостом об воду — став такий міст, що й у царя нема такого: палі срібні, .. а поміст склом настелений (Укр.. Словник української мови в 11 томах