настойка
НАСТО́ЙКА, и, ж.
1. Горілка або спирт, настояний на ягодах, плодах, травах.
[Сотник:] Наготуй нам снідання, та щоб більш було настойок, запіканок, наливок (О. Стороженко);
Писар вийняв з шаховки під мисником пляшку настойки і поставив на столі (І. Нечуй-Левицький).
2. Те саме, що насті́й 1.
Настойка з полиневого цвіту виганяє з тіла будь-яку лихоманку (Ю. Яновський);
В українській мові водну настойку попелу називають лугом (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- настойка — насто́йка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- настойка — -и, ж. Те саме, що настоянка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- настойка — НАСТО́ЙКА, и, ж. 1. Горілка або спирт, настояний на ягодах, плодах, травах. [Сотник:] Наготуй нам снідання, та щоб більш було настойок, запіканок, наливок (Стор., І, 1957, 291); Писар вийняв з шаховки під мисником пляшку настойки і поставив на столі (Н. Словник української мови в 11 томах