1. Словник української мови в 11 томах

настойка

НАСТО́ЙКА, и, ж.

1. Горілка або спирт, настояний на ягодах, плодах, травах.

[Сотник:] Наготуй нам снідання, та щоб більш було настойок, запіканок, наливок (Стор., І, 1957, 291);

Писар вийняв з шаховки під мисником пляшку настойки і поставив на столі (Н.-Лев., IV, 1956, 136).

2. Те саме, що насті́й 1.

Настойка з полиневого цвіту виганяє з тіла будь-яку лихоманку (Ю. Янов., І, 1958, 104);

Для лікування хворих телят у господарстві застосовували.. настойку опію (Соц. твар., 1, 1956, 51).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. настойка — насто́йка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. настойка — -и, ж. Те саме, що настоянка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. настойка — НАСТО́ЙКА, и, ж. 1. Горілка або спирт, настояний на ягодах, плодах, травах. [Сотник:] Наготуй нам снідання, та щоб більш було настойок, запіканок, наливок (О. Стороженко); Писар вийняв з шаховки під мисником пляшку настойки і поставив на столі (І. Словник української мови у 20 томах