1. Словник української мови у 20 томах

насторога

НАСТОРО́ГА, и, ж.

Те саме, що насторо́женість.

Андрій повернувся додому майже перед світанком. Мати зустріла його з тривожною насторогою (О. Гуреїв);

До Славика ставиться [батько] .. з якоюсь насторогою (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. насторога — насторо́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. насторога — -и, ж. Те саме, що настороженість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. насторога — НАПРУ́ЖЕННЯ (стан внутрішньої зосередженості, мобілізованості перед можливою несподіванкою, небезпекою і т. ін.), НАПРУ́ГА, НАПРУ́ЖЕНІСТЬ, НАСТОРО́ЖЕНІСТЬ, НАСТОРО́ГА, СТОРО́ЖКІСТЬ, НАШОРО́ШЕНІСТЬ розм. (стан настороженої уваги, занепокоєння, тривоги). Словник синонімів української мови
  4. насторога — НАСТОРО́ГА, и, ж. Те саме, що насторо́женість. Андрій повернувся додому майже перед світанком. Мати зустріла його з тривожною насторогою (Гур., Наша молодість, 1949, 257); До Славика ставиться [батько].. з якоюсь насторогою (Гончар, Людина.., 1960, 48). Словник української мови в 11 томах