насторога
НАСТОРО́ГА, и, ж. Те саме, що насторо́женість.
Андрій повернувся додому майже перед світанком. Мати зустріла його з тривожною насторогою (Гур., Наша молодість, 1949, 257);
До Славика ставиться [батько].. з якоюсь насторогою (Гончар, Людина.., 1960, 48).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- насторога — насторо́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- насторога — -и, ж. Те саме, що настороженість. Великий тлумачний словник сучасної мови
- насторога — НАСТОРО́ГА, и, ж. Те саме, що насторо́женість. Андрій повернувся додому майже перед світанком. Мати зустріла його з тривожною насторогою (О. Гуреїв); До Славика ставиться [батько] .. з якоюсь насторогою (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
- насторога — НАПРУ́ЖЕННЯ (стан внутрішньої зосередженості, мобілізованості перед можливою несподіванкою, небезпекою і т. ін.), НАПРУ́ГА, НАПРУ́ЖЕНІСТЬ, НАСТОРО́ЖЕНІСТЬ, НАСТОРО́ГА, СТОРО́ЖКІСТЬ, НАШОРО́ШЕНІСТЬ розм. (стан настороженої уваги, занепокоєння, тривоги). Словник синонімів української мови