1. Словник української мови в 11 томах

настоптувати

НАСТО́ПТУВАТИ, ую, уєш, недок., НАСТОПТА́ТИ, топчу́, то́пчеш, док., заст. Наступати (у 1 знач.).

Турн злобно сильною п’ятою На труп Палланта настоптав (Котл., І, 1952, 258);

Шабля заблищала, голова татарська покотилася; кінь настоптав копитом, голова луснула (Мирний, І, 1949, 219);

Настоптав з переляку чернець Діві на волосся шовкове (Вишня, І, 1956, 172);

// Наступивши, розбивати що-небудь.

Зачепив [Михайлик] ногою якусь полив’яну гладишку й ненароком її настоптав (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 181).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. настоптувати — насто́птувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. настоптувати — -ую, -уєш, недок., настоптати, -топчу, -топчеш, док., заст. Наступати (у 1 знач.). || Наступивши, розбивати що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. настоптувати — НАСТО́ПТУВАТИ, ую, уєш, недок., НАСТОПТА́ТИ, топчу́, то́пчеш, док., заст. Наступати (у 1 знач.). Турн злобно сильною п'ятою На труп Палланта настоптав (І. Словник української мови у 20 томах
  4. настоптувати — Насто́птувати, -тую, -єш сов. в. настоптати, -пчу, -чеш, гл. Наступать, наступить. Турн злобно сильною п'ятою на труп Паланта настоптав. Котл. Ен. VI. 30. Словник української мови Грінченка