насторожити

Значення в інших словниках

1. насторожити — насторожи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. насторожити — див. насторожувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. насторожити — насторо́жувати (наго́стрювати, нашоро́шувати і т. ін.) / насторо́жити (нагостри́ти, нашоро́шити і т. ін.) ву́ха. Напружено, уважно прислухатися до чогось. Фразеологічний словник української мови
4. насторожити — НАСТОРО́ЖУВАТИ що, у сполуч. із сл. вуха (вухо) (про тварин — прислухаючись, піднімати вуха; про людей, розм. — напружено прислухатися), НАСТАВЛЯ́ТИ, НАШОРО́ШУВАТИ, НАЩУ́ЛЮВАТИ, НАЩУ́РЮВАТИ, НАСТРУ́НЧУВАТИ розм. — Док. Словник синонімів української мови
5. насторожити — НАСТОРОЖИ́ТИ див. насторо́жувати. Словник української мови в 11 томах
6. насторожити — Насторожати, -жаю, -єш сов. в. насторожи́ти, -жу, -жиш, гл. Настораживать, насторожить, приготовлять, приготовить къ чему-либо. насторожити ноги. Напречь ноги къ усиленному бѣгу. Ми свої ніженьки насторожали, щоб хорт не догнав. Рудч. Ск. І. 16. Словник української мови Грінченка