настроювати

НАСТРО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАСТРО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док., що і без прям. дод.

1. Надавати якому-небудь музичному інструментові певної висоти звуку, певного строю.

Довбня .. витяг скрипку, побринькав на струнах, повів раз смичком і почав настроювати (Панас Мирний);

Оркестранти поставили перед собою списані нотами аркуші й почали настроювати інструменти (О. Іваненко);

Як дуду настроїш, так вона й гратиме (прислів'я);

Вона взяла контрабас, настроїла його і заграла (М. Чабанівський);

* Образно. Нижче, ховаючись десь у листві, настроював голос соловей (О. Гончар).

2. що. Налагоджувати, регулювати, робити придатним для роботи (верстат, механізм і т. ін.).

Підготовка кадрів на виробництві повинна будуватися на тому, щоб навчати робітників настроювати машину і регулювати її механізми (з газ.);

Досвідчені механізатори вміють настроїти свої комбайни так, що ланкам майже не доводиться доочищати корені буряків (із журн.);

// що, рідко чого. Пристосовувати, установлювати що-небудь з радіоапаратури для приймання хвиль (радіо, магнітних і т. ін.) або для забезпечення нормальної роботи.

Часто, настроюючи приймач, чув [Володька] якісь дивні цокотливі звуки (М. Трублаїні);

Зв'язківці вже настроїли рацію. Почали викликати штаб (Ю. Бедзик);

Аж чудно якось. Наче вона [Оленка] настроїла телевізора, вирівняла зображення, а звук включити й забула... (В. Кучер).

3. кого і без прям. дод. Виклика́ти у кого-небудь певний настрій, стан.

– Накрутив собі свій великий .. стінний годинник .. і слухаю його ніжну музику, що настроює мрійно й відволікає від усього голосного, болючого (О. Кобилянська);

Це був кабінет вченого. Витриманий в темно-бордових тонах, він настроював, сприяв поглибленій, наполегливій роботі (О. Іваненко);

Німецькі вірші, здається, Вас трошки засмутили і настроїли на поважний лад (Леся Українка);

// Вселяти, прищеплювати кому-небудь якісь думки, ідеї, почуття і т. ін.

Попрохай од мене і наших, щоб не киснули, не охали та не настроювали тебе (М. Коцюбинський);

Помітивши у дверях контори колишнього робітника свого батька, молодий принципал підвівся йому назустріч. Ця дрібничка відразу якось прихильно настроїла Йосифа до сина Тадея Зілінського (Ірина Вільде).

4. проти кого. Підбурювати проти кого-небудь, викликати вороже ставлення до когось, чогось.

Одного [господаря] за одним він пробував настроїти против [проти] двора (І. Франко);

Павлик несподівано відповів позитивно, чим одразу й настроїв усіх присяжних проти себе (Г. Колісник).

◇ (1) Настро́ювати / настро́їти на тон який кого – виклика́ти в кого-небудь певний настрій.

Щоб колосом співали струни нив, Щоб злий кукіль не забивав пшениці, – На вірний тон настроюй колектив (М. Рильський);

Лобанов піднявся на-гора, а Сиволап лишився у шахті до кінця зміни. Розмова з керуючим настроїла і його на хороший тон (Д. Ткач).