настроювати
НАСТРО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАСТРО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док., перех.
1. Надавати якому-небудь музичному інструментові певної висоти звуку, певного строю.
Довбня.. витяг скрипку, побринькав на струнах, повів раз смичком і почав настроювати (Мирний, III, 1954, 202);
Оркестранти поставили перед собою списані нотами аркуші й почали настроювати інструменти (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 168);
Настрой свою ліру гучну, невидиму, Струна струні стиха нехай промовля (Л. Укр., І, 1951, 155);
Вона взяла контрабас, настроїла його і заграла (Чаб., Катюша, 1960, 62);
*Образно. Нижче, ховаючись десь у листві, настроював голос соловей (Гончар, Таврія, 1952, 168).
2. Налагоджувати, регулювати, робити придатним для роботи (верстат, механізм і т. ін.).
Учні.. повинні навчитися керувати фрезерним верстатом, настроювати верстат для виконання різних робіт з фрезерування (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 223);
Досвідчені механізатори.. настроїли свої машини так, що ланкам доводиться доочищати не більше 10 процентів коренів [буряків] (Колг. Укр., 11, 1958, 4);
// Пристосовувати, установлювати для приймання хвиль (радіо, магнітних і т. ін.).
Часто, настроюючи приймач, чув [Володька] якісь дивні цокотливі звуки (Трубл., І, 1955, 223);
Зв’язківці вже настроїли рацію. Почали викликати штаб (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 24);
// перен., рідко. Наводити порядок в чому-небудь.
З комсомолу послали Степана в Замисловицьку МТС, в політвідділ. Відтоді пройшов не одні гони: настроїть діло і далі… (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 242).
3. як, на що і без додатка. Виклика́ти у кого-небудь певний настрій, стан.
— Накрутив собі свій великий.. стінний годинник.. і слухаю його ніжну музику, що настроює мрійно й відволікає від усього голосного, болючого (Коб., III, 1956, 8);
Це був кабінет вченого. Витриманий в темно-бордових тонах, він настроював, сприяв поглибленій, наполегливій роботі (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 394);
Німецькі вірші, здається, Вас трошки засмутили і настроїли на поважний лад (Л. Укр., V, 1956, 155);
// Вселяти, прищеплювати кому-небудь якісь думки, ідеї, почуття і т. ін.
Попрохай од мене і наших, щоб не киснули, не охали та не настроювали тебе (Коцюб., III, 1956, 152).
4. проти кого. Підбурювати проти кого-небудь, викликати вороже ставлення до когось, чогось.
Одного [господаря] за одним він пробував настроїти против двора (Фр., VIII, 1952, 93);.
.. буржуазія намагається настроїти селянство проти робітників (Ленін, 32, 1951, 156).
Значення в інших словниках
- настроювати — настро́ювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- настроювати — (скрипку) наладжувати, налагоджувати, ладнати, строїти; (радіо) регулювати, підстроювати; (на певніш настрій) навертати, викликати <�прищеплювати, вселяти, накликати, насилати> що; (проти) підбурювати, наструнчувати, НАКРУЧУВАТИ. Словник синонімів Караванського
- настроювати — див. підбурювати; спрямовувати Словник синонімів Вусика
- настроювати — -юю, -юєш, недок., настроїти, -ою, -оїш, док., перех. 1》 Надавати якому-небудь музичному інструментові певної висоти звуку, певного строю. 2》 Налагоджувати, регулювати, робити придатним для роботи (верстат, механізм і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- настроювати — (скрипку) струнчити, виструнчувати, виструнчити, повиструнчувати, наструнчувати, наструнчити, понаструнчувати, (почуття) настренчувати, настренчити, понастренчувати Словник чужослів Павло Штепа
- настроювати — НАСТРО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАСТРО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док., що і без прям. дод. 1. Надавати якому-небудь музичному інструментові певної висоти звуку, певного строю. Довбня .. Словник української мови у 20 томах
- настроювати — НАВІ́ЮВАТИ кому що (цілеспрямовано примушувати кого-небудь за допомогою гіпнозу, переконування і т. ін. засвоїти якісь думки, почуття, погляди тощо), ВСЕЛЯ́ТИ (УСЕЛЯ́ТИ) в кого що; ГІПНОТИЗУВА́ТИ кого (приводити в стан гіпнозу за допомогою навіювання). Словник синонімів української мови
- настроювати — Настро́ювати, -ро́юю, -ро́юєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- настроювати — Настро́ювати, -юю, -єш сов. в. настро́їти, -ро́ю, -їш, гл. Настраивать, настроить. Настройте музики. Чуб. V. 1125. Як дудку настроїш, так вона грає. Чуб. І. 253. Словник української мови Грінченка