настроєво
НАСТРОЄ́ВО.
Присл. до настроє́вий.
У “Блакитному романі” Гната Михайличенка [1921 р.] є багато абстрактного, настроєво асоціативного, химерного, загадкового, але не слід цей твір відривати від реалій тогочасної дійсності (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me