настроєво

НАСТРОЄ́ВО.

Присл. до настроє́вий.

У “Блакитному романі” Гната Михайличенка [1921 р.] є багато абстрактного, настроєво асоціативного, химерного, загадкового, але не слід цей твір відривати від реалій тогочасної дійсності (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me