настроєвість
НАСТРОЄ́ВІСТЬ, вості, ж.
Абстр. ім. до настроє́вий.
– Життя йде своїм шляхом, попри наші настроєвості (П. Загребельний);
Настроєвість, ліризм, задушевність – визначальні ознаки прози С. В. Васильченка (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- настроєвість — -вості, ж., зах. Настрій. Великий тлумачний словник сучасної мови