1. Словник української мови у 20 томах

настріляний

НАСТРІ́ЛЯНИЙ, розм., рідко НАСТРЕ́ЛЯНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до настріля́ти, настреля́ти.

Сміх і горе було дивитись на те, що зажали Маланка з Гафійкою, а настреляних Андрієм качок та зайців пани поїли (М. Коцюбинський);

// у знач. прикм.

Варили італійці в казанкахнастріляних зачіплянських горобців (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. настріляний — настрі́ляний дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. настріляний — розм., рідко настреляний, -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до настріляти, настреляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. настріляний — (-а, -е) жрм. Добутий шляхом випрошування, жебрацтва. Бичі на сходах рахують настріляні сигарети (Є. Пашковський, Вовча зоря). Чабаненко 1992, 2, 347. Словник жарґонної лексики української мови
  4. настріляний — НАСТРІ́ЛЯНИЙ, розм., рідко НАСТРЕ́ЛЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до настріля́ти, настреля́ти. Сміх і горе було дивитись на те, що зажали Маланка з Гафійкою, а настреляних Андрієм качок та зайців пани поїли (Коцюб., II, 1955, 28). Словник української мови в 11 томах