1. Словник української мови у 20 томах

насупонитися

НАСУПО́НИТИСЯ див. насупо́нюватися.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. насупонитися — насупо́нитися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. насупонитися — див. насупонюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. насупонитися — НАСУПО́НИТИСЯ див. насупо́нюватися. Словник української мови в 11 томах
  4. насупонитися — Насупонитися, -нюся, -нишся гл. = насупитися. Насупонивсь як той сим. Ном. № 3374. Словник української мови Грінченка