насупонитися
Насупонитися, -нюся, -нишся
гл. = насупитися. Насупонивсь як той сим. Ном. № 3374.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- насупонитися — насупо́нитися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- насупонитися — див. насупонюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- насупонитися — НАСУПО́НИТИСЯ див. насупо́нюватися. Словник української мови у 20 томах
- насупонитися — НАСУПО́НИТИСЯ див. насупо́нюватися. Словник української мови в 11 томах