насупонитися

Насупонитися, -нюся, -нишся

гл. = насупитися. Насупонивсь як той сим. Ном. № 3374.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. насупонитися — насупо́нитися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. насупонитися — див. насупонюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. насупонитися — НАСУПО́НИТИСЯ див. насупо́нюватися. Словник української мови у 20 томах
  4. насупонитися — НАСУПО́НИТИСЯ див. насупо́нюватися. Словник української мови в 11 томах