насупуватий
Насу́пуватий, -а, -е
Имѣющій суровый видъ.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- насупуватий — НАСУ́ПУВАТИЙ, а, е. Досить насуплений (про людину); // Який виражає таку насупленість. Повз веселий гурток поволі пройшов теж шестикласник, Петрусь Химченко: сухорлявий хлопець, не дуже рославий, з насупуватим видом (А. Кримський). Словник української мови у 20 томах