насупуватий

Насу́пуватий, -а, -е

Имѣющій суровый видъ.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. насупуватий — НАСУ́ПУВАТИЙ, а, е. Досить насуплений (про людину); // Який виражає таку насупленість. Повз веселий гурток поволі пройшов теж шестикласник, Петрусь Химченко: сухорлявий хлопець, не дуже рославий, з насупуватим видом (А. Кримський). Словник української мови у 20 томах