насурмлюватися

НАСУ́РМЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., НАСУ́РМИТИСЯ, млюся, мишся; мн. насу́рмляться; док., розм.

Те саме, що насу́питися.

Коли дівча насурмлюється, то очата, так само як і в матері золотаво-карі, одразу темніють (О. Гончар);

Запальна Варя Кочубей насурмилась, ладна вже була кольнути Сою якимсь гострим слівцем (Д. Ткач);

Десь після опівночі, коли партизани заходили в це майже залишене людьми село, зимовий спокій насурмився важкими хмарами (Іван Ле).