насурмонитися

НАСУРМО́НИТИСЯ, нюся, нишся, док., розм.

Те саме, що насу́плюватися 1, 3.

– Чуєш, Любо?.. – Чого вам? – спідлоба, зовсім байдуже, поглянула і знову насурмонилась (М. Стельмах);

Відвідувач насурмонився, немов образили його персонально (В. Большак).