насурмонено

НАСУРМО́НЕНО, розм.

Присл. до насурмо́нений.

– Погляньте, діти, на нього! Це – філософ! – беззаперечно прорік старий Шаламай .. – Може, й так, – насурмонено оглядає шаламаївський виводок Богдан (М. Стельмах);

Старі й молоді сосни стояли поблизу похмуро, насурмонено (Є. Гуцало).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me