насідання

НАСІДА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. насіда́ти.

Дійсною ж причиною здійнятої бучі й вигнання його [Михайла] з гімназії була образа губернатора та його насідання на гімназичний уряд (Олена Пчілка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me