насідання
НАСІДА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. насіда́ти.
Дійсною ж причиною здійнятої бучі й вигнання його [Михайла] з гімназії була образа губернатора та його насідання на гімназичний уряд (Олена Пчілка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me