насінина
НАСІНИ́НА, и, ж., бот.
1. Окреме зерно плоду якої-небудь рослини.
Насінина складається із шкірки [оболонки], зародка й містить запас поживних речовин.У зародку розрізняють зародкові корінець, стебельце, брунечку з листочками (з навч. літ.);
Англійці шукали не квіток [папороті], як у нас, а насінину цієї рослини, вірячи, що знайдене насіння папороті може зробити людину невидимою (О. Воропай);
В одному конверті Іван Володимирович знайшов кілька насінин (О. Довженко).
2. Зерно гарбуза, соняшника і т. ін., яке вживають як ласощі.
Раз по раз насінину за насіниною вона одно кидала у рот і, як миша, трощила своїми дрібними зубами (Панас Мирний);
Зернятко з насінини вигризається, а лушпиння – плюх, плюх... (М. Руденко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- насінина — насіни́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- насінина — Зернина, зерня, зернятко, <�одне> зерно; (горіха) ядро. Словник синонімів Караванського
- насінина — -и, ж., бот. 1》 Утвір у насінних рослин, що містить зародок. || Окреме зерно плоду якої-небудь рослини. 2》 Зерно гарбуза, соняшника і т. ін., вживане як ласощі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- насінина — Генеративний орган насінних рослин; утворюється з насінного зачатка; складається із зародка, ендосперму або перисперму та шкірки; ендоспермова тканина містить поживні речовини (білки, жири, вуглеводи), є також... Універсальний словник-енциклопедія
- насінина — НАСІНИ́НА, и, ж., бот. Окреме зерно плоду якої-небудь рослини. У вівса всі насінини міцно з’єднані з гілочками волоті (Бур’яни.., 1957, 27); У плоді яблуні може бути десять і більше насінин (Бот. Словник української мови в 11 томах
- насінина — Насінина, -ни ж. Одно сѣмячко, одно зерно. Конст. у. Словник української мови Грінченка