1. Універсальний словник-енциклопедія

насінина

Генеративний орган насінних рослин; утворюється з насінного зачатка; складається із зародка, ендосперму або перисперму та шкірки; ендоспермова тканина містить поживні речовини (білки, жири, вуглеводи), є також н., які беруть поживні речовини з листя (капуста); багато н. мають вел. економічне значення (пшениця, соняшник); н. голонасінних рослин голе, покритонасінних — вкрите оболонкою. насінина

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. насінина — насіни́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. насінина — Зернина, зерня, зернятко, <�одне> зерно; (горіха) ядро. Словник синонімів Караванського
  3. насінина — -и, ж., бот. 1》 Утвір у насінних рослин, що містить зародок. || Окреме зерно плоду якої-небудь рослини. 2》 Зерно гарбуза, соняшника і т. ін., вживане як ласощі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. насінина — НАСІНИ́НА, и, ж., бот. 1. Окреме зерно плоду якої-небудь рослини. Насінина складається із шкірки [оболонки], зародка й містить запас поживних речовин.У зародку розрізняють зародкові корінець, стебельце, брунечку з листочками (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. насінина — НАСІНИ́НА, и, ж., бот. Окреме зерно плоду якої-небудь рослини. У вівса всі насінини міцно з’єднані з гілочками волоті (Бур’яни.., 1957, 27); У плоді яблуні може бути десять і більше насінин (Бот. Словник української мови в 11 томах
  6. насінина — Насінина, -ни ж. Одно сѣмячко, одно зерно. Конст. у. Словник української мови Грінченка