натереблений

НАТЕРЕ́БЛЕНИЙ, а, е, розм.

Дієпр. пас. до натере́бити;

// у знач. прикм.

В полі тихо, в лісі тихо, мовби приснилось усе, але ж не приснилось – ось і зерно натереблене, й сонечко до вечора клониться (Є. Гуцало).