1. Словник української мови у 20 томах

натерпітися

НАТЕ́РПІ́ТИСЯ, те́рплю́ся, те́рпишся; мн. нате́рпля́ться; док., чого і без прям. дод., розм.

Зазнати, перенести багато страждань, незгод, неприємностей; настраждатися.

– Прийду було її [панночку] вбирати, то вже якої наруги я од неї не натерплюся!.. (Марко Вовчок);

Кожний з них [ткачів] якийсь прибитий, мов той старець, що вже натерпівся без краю (Леся Українка);

Хто боровся, горів і натерпівся горя, Той по праву достаток і щастя укосить (А. Малишко);

Натерпівся старий у синовій хаті, тож йому хочеться душу перед молодими одвести (К. Гордієнко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. натерпітися — нате́рпі́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. натерпітися — док., набідуватися, напоневірятися, набратися <�зазнати> біди, пізнати по чім ківш лиха, нагорюватися, д. набідитися. Словник синонімів Караванського
  3. натерпітися — -терплюся, -терпишся; мн. натерпляться; док., чого і без додатка, розм. Зазнати, перенести багато тяжкого, неприємного; настраждатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. натерпітися — БІДУВА́ТИ (жити в біді, горі; зазнавати біди, горя), ГОРЮВА́ТИ підсил. Професор Стожар бідував без дочки (І. Нехода); — І дивні ті люди: бідує, горює, гине з голоду, а нічого не радить собі, не запобігає лихові (М. Коцюбинський). — Пор. натерпі́тися... Словник синонімів української мови
  5. натерпітися — НАТЕ́РПІ́ТИСЯ, те́рплю́ся, те́рпишся; мн. нате́рпля́ться; док., чого і без додатка, розм. Зазнати, перенести багато тяжкого, неприємного; настраждатися. — Прийду було її [панночку] вбирати, то вже якої наруги я од неї не натерплюся!.. Словник української мови в 11 томах
  6. натерпітися — Натерпітися, -плю́ся, -пишся гл. Натерпѣться. Вже лихого ми натерпілись доволі. Левиц. І. 282. Словник української мови Грінченка